Світла пам’ять Віктору Івановичу. Людині, яку пам’ятатимуть за щирість, доброту та тепло, яке він залишив у серцях інших.

8 травня команда проєкту «Ділимося хлібом», який реалізовує ГО «Простір ідей», знову завітала до місця проживання внутрішньо переміщених осіб. Цей візит був особливим — сповненим не лише теплом, підтримкою та щирими розмовами, а й світлими спогадами про людину, яка ще зовсім недавно була серед усіх присутніх.

7 квітня 2026 року ми писали про Віктора Івановича Блохіна — колишнього кіномеханіка, людину, яка багато років дарувала людям емоції, історії та світло з екрана. Його життєвий шлях був непростим: самотність, відсутність рідного дому, далекі родичі. Але навіть у складних обставинах він залишався доброю, щирою та відкритою людиною.

Після виписки з лікарні стан Віктора Івановича ненадовго покращився, але згодом його знову госпіталізували. На жаль, 22 квітня 2026 року, на 69 році життя, Віктора Івановича не стало.

Разом із ним до центру свого часу приїхали й дві його собачки — маленькі вірні друзі, які були поруч до останніх днів. Сьогодні про них із турботою дбають мешканці центру, адже тут добре пам’ятають і самого Віктора Івановича.

Ще зовсім недавно, під час зимових свят, він танцював вальс на нашому заході, усміхався та радів простим моментам життя. Саме ці спогади 8 травня згадували мешканці центру, коли ми знову приїхали з проєктом «Ділимося хлібом». Люди дуже тепло говорили про Віктора Івановича, ділилися добрими словами та моментами, які залишилися у серці кожного.

Під час зустрічі були роздані свіжі пиріжки з різноманітними начинками — сиром, картоплею, печінкою, гарбузом, яблуками та капустою. Але найціннішим, як завжди, стали не лише гостинці, а людська увага, підтримка та пам’ять про тих, кого вже немає поруч.

ГО «Простір ідей» висловлює щиру вдячність  New Hope Foundation та їхньому керівнику — пану Джону,який  разом із командою  підтримують проєкт «Ділимося хлібом». Завдяки вашій допомозі ми можемо не лише приносити продукти чи необхідні речі, а й дарувати людям найважливіше — відчуття, що вони не самі. Ваші добрі серця стають світлом для тих, хто переживає складні життєві обставини.

Світла пам’ять Віктору Івановичу. Людині, яку пам’ятатимуть за щирість, доброту та тепло, яке він залишив у серцях інших.