«Там, де чекають: історія поїздки проєкту “Ділимося хлібом” до Миролюбівки»  

«Там, де чекають: історія поїздки проєкту “Ділимося хлібом” до Миролюбівки»                                                                                                                                                                                                                        Миролюбівка — невелике, але надзвичайно щире село, де людей чекають не лише свята, а й прості людські зустрічі. Тут добре знають і завжди з теплом зустрічають команду громадської організації «Простір ідей», яка реалізує соціальний проєкт «Ділимося хлібом».

20 березня 2026 року волонтери знову завітали до села. Приїхали не з порожніми руками: разом із домашніми смаколиками привезли крупи, чай, солодощі та інші необхідні продукти. Але головне, що вони привезли, — це увагу, підтримку і відчуття, що про людей пам’ятають.

Цього разу маршрут пролягав до найвіддаленішої частини села — до невеликої садиби жінки поважного віку, яка народилася у 1940 році. Доля випробувала її непростими втратами: вона пережила смерть сина та невістки, а онуки живуть далеко. Тому кожен приїзд гостей для неї — справжнє свято.

«Коли ви приїжджаєте, в хаті ніби світліше стає. Дякую, що не забуваєте про мене», — сказала господиня, проводжаючи гостей.

Волонтери також відвідали багатодітні родини, де батьки сьогодні боронять Україну на фронті. Для дітей такі зустрічі — це не тільки подарунки, а й відчуття підтримки та турботи.

Особливе враження справила зустріч із жінкою, яка понад пів століття пропрацювала фельдшером. П’ятдесят років вона допомагала людям, рятувала життя і лікувала односельців. Тепер слова вдячності звучали вже для неї.

Серед тих, кого вдалося відвідати цього дня, — люди з великим життєвим шляхом. Колишня директорка школи, яка десятиліттями виховувала дітей і формувала майбутнє громади, разом зі своєю родиною тепло зустріла гостей.

Щирою була й зустріч із подружжям педагогів і громадських діячів: жінка багато років навчала молодших школярів, а її чоловік свого часу очолював місцеве господарство і добре знає, що таке відповідальність за людей.

Волонтери також навідалися до чоловіка, який після складної операції знову має змогу бачити світ. Він не приховував емоцій:

«Я тепер по-іншому дивлюся на життя. Кожен прояв доброти для мене дуже цінний. Дякую, що приїхали».

Особливо зворушливими стали зустрічі з внутрішньо переміщеними родинами. Серед них — люди, які були змушені залишити свої домівки на сході країни, а також сім’я з півдня України, що втратила житло через затоплення.

«Коли до нас приходять із підтримкою, ми розуміємо: ми не самі», — поділилася одна з жінок.

У громадській організації наголошують: такі поїздки можливі завдяки підтримці благодійників.

«Ми щиро дякуємо нашим донорам з New Hope Foundation. Завдяки їхній підтримці ми можемо бути поруч із людьми, які цього потребують. Кожна поїздка — це не просто допомога, це знак людяності та віри в добро», — зазначили учасники проєкту.

Проєкт «Ділимося хлібом» продовжує свою місію — нести тепло, турботу і надію тим, кому сьогодні особливо потрібна людська підтримка. І поки в дорогу вирушають люди з відкритими серцями, у маленьких селах України завжди буде світло від таких зустрічей.